Безумовно, романтично слухати музику дощу по даху, але якщо ти сидиш з чашкою гарячого чаю перед телевізором в дерев’яному будинку, то в голову приходять куди більш прозаїчні думки. А чи не протече вона? Чи не буде задувати зверху з настанням зими? Коли ж, нарешті, дійдуть руки до утеплення дерев’яного даху? Жарти жартами, але питання насправді зовсім не пусте — саме дерев’яні дахи потребують ретельного утепленні. Деревина — матеріал, безумовно, благородний і благодатний в плані естетики, гармонії з навколишнім світом, затишку і створення неповторної атмосфери в будинку. Однак наскільки добре дерево дозволяє дихати, вентилюючи повітря завдяки природній структурі, настільки ж чудово воно може пропускати воду і мороз. Тому дах з дерева потрібно утеплювати обов’язково.

Краще утеплювати дах під час будівництва
Найбільш простим і ефективним способом утеплення дерев’яного даху зсередини є метод стелі з накатом, коли шар утеплювача укладається поверху крокв. Зазвичай принцип накатного стелі використовується на стадії будівництва нового дерев’яного будинку, коли на фініші всіх робіт вже маячить зведення даху. При цьому монтаж утеплювального бутерброда йде як би знизу вгору: пароізоляційний шар, утеплювач, гідроізоляційний пласт. Взагалі кажучи, принцип збереження тепла в будь-якій частині приміщення, у тому числі утеплення дерев’яного даху, в розрізі виглядає дуже просто і складається з 3 основних частин (знизу вгору): пароізоляція, теплоізоляція і гідроізоляція. Невипадково така конструкція отримала назву принципу пирога.

Перший (ближній до житлового приміщення) шар необхідний для того, щоб відштовхувати пари вологи, що піднімаються знизу разом з теплим повітрям. В якості пароізоляції не слід використовувати поліетилен, який взагалі не дасть дихати даху, волога буде конденсуватися на внутрішній стороні целофану. З нього краплі будуть падати назад вниз, осідаючи на вагонці, гіпсокартоні або натяжних стелях, які ви вибрали для внутрішньої обробки. Зараз можна купити різні пароізолірующіе мембрани, коштують вони недорого. Укладати їх треба внахлест з зазором 10-15 см, а шви проклеїти скотчем. Після цього укладається власне утеплювач, який необхідно точно урівняти з відстанню між кроквами і висотою балок.
Необхідно щоб утеплювач дуже щільно входив в пази між рейками, тому кусковий матеріал ріжеться частинами на 2-3 см ширше відстані між кроквами. Ні в якому разі не забуваємо про вільний простір між утеплювачем і гідроізоляцією! Для цього потрібно поверх утеплювача встановити обрешеточних каркас. Важливо, щоб це було не просто вільне місце, а добре вентильований простір. У самому кінці робіт укладається гідроізоляція, яка захищає утеплювач від дощу, снігу і граду, бо черепиця, шифер і будь-який інший матеріал самого останнього, верхнього крою покрівлі пропускає воду. Як утеплювач можуть використовуватися плити базальтової вати або екструдованого пінополістиролу.
Утеплення даху зсередини, або перевернутий пиріг

Проте з часом може скластися така ситуація, що один шар покладеного утеплювача не справляється з температурними впливами. Тоді впору задуматися про утеплення дерев’яного даху зсередини, з боку кімнати. Така ж проблема встає і перед власниками приватних будинків старої споруди, де дах буває взагалі не утеплена. У цьому випадку утеплення відбувається в зворотному порядку, тобто пиріг як би перевертається. Однак і тут є свої нюанси. Спочатку до самої покрівлі кріпиться гідроізоляція. При її монтажі необхідно стежити, щоб плівка не провисала більше, ніж на 2 см, інакше сенсу від неї просто немає.

Але і натягувати гідроізоляційну плівку не можна, бо при сильних морозах полотно згідно із законами фізики стискається і може порватися. Для створення вентильованого простору монтується контробрешетка з дерев’яних брусків, висота яких (не менше 3 см) дозволяє зберегти повітряний зазор між гідроізоляційної плівкою і утеплювачем. Якщо в якості утеплювача обраний пеноплекс або пінополістирол, необхідність у створенні повітряного прошарку відпадає, оскільки ці матеріали практично не вбирають в себе вологу. Тому в цьому випадку теплоізолюючі плити можна клеїти прямо на внутрішню сторону покрівлі. Не виключена ситуація, коли матеріал утеплювача вже нарізаний, і плити або рулон має меншу ширину, ніж відстань між кроквами. Тоді перпендикулярно утеплювачу їх закріплюють знизу за допомогою товстих ниток або джгутів. Утеплювач слід з двох сторін обкласти мембранними матеріалами: зверху — вітрозахисна мембрана, знизу пароізоляційний шар. Парозахисної плівку важливо уважно проклеїти по всьому периметру і в місцях нахлеста, а також забезпечити щільний контакт з латами за допомогою степлера. Особливо слід відзначити необхідність обробки всіх дерев’яних частин даху антибактеріальними розчинами, які не дадуть деревині гнити.

Матеріал для утеплювача: експерти рекомендують, домогосподарки радять

Вибір матеріалу теплоизолятора — основне питання порядку денного, коли починається утеплення дерев’яного даху. У деяких регіонах, багатих покладами керамзиту, дуже рентабельно використовувати саме цей матеріал. Він недорого коштує, екологічно чистий і стійок до вогню. Однак при утепленні дерев’яного даху зсередини сипучі матеріали непридатні. Тому в тих випадках, коли роботи ведуться з боку внутрішнього приміщення, найбільшою популярністю користуються скловолокнисті і мінераловатні плити, пінополістирольні листи, а також рідкі напилювані матеріали типу пінополіуретану.
Зрозуміло, що всі хочуть утеплити дах довговічним, вогнетривким, стійким до вологи матеріалом, який протягом усього терміну експлуатації не розшаровується б і не був схильний до нападу гризунів, а їх на дерев’яних дахах вистачає. Мінеральні вати, як в рулонах, так і в плитах дуже популярні при утепленні дахів зсередини, але вони не дуже довговічні через велику здатність до водопоглинанню. Через 10-15 років вони набирають вологу, незважаючи на всі верстви ізоляції, і втрачають більшу частину своїх теплоізолюючих властивостей. Листи пінопласту або його покращеного варіанту ЕППС (екструдованого пінополістиролу) згодом розсипаються на окремі кульки. Додатково вони не здатні чинити опір вогню і викликають великі запитання про доцільність застосування в зонах підвищеної пожежонебезпеки.
 Тому кращим матеріалом для створення герметичній теплозахисту, на думку більшості експертів, є пінополіуретан. Будучи абсолютно нешкідливим органічною сполукою, він розпорошується спеціальним апаратом, змішуючим дві основні складові ППУ: смолу (поліоли) і затверджувач (Ізоціонат). Дві рідини при взаємодії з киснем вступають в реакцію, і через 10-15 секунд на даху рівним шаром лежить вже майже затверділий шар утеплювача, готового до внутрішнього оздоблення. Через 24 години на повністю застиглий шар пінополіуретану можна монтувати навісні стелі, багети для натяжних стель — загалом, будь-який вид внутрішнього декору. Ця швидкість робіт і приваблює в ППУ найбільше домогосподарок: за даними незалежної статистичної групи, 19 жінок з 50 опитаних відзначили головним достоїнством утеплювача саме швидкість виконання всіх будівельних робіт. 15 відзначили екологічну чистоту, 11 пораділи стійкості до вологи, 5 виділили стійкість ППУ до вогню. І всі без винятку відзначили абсолютну ізоляцію від холоду в приміщенні, дах якого була зсередини утеплена пінополіуретаном.

Професіонали нашої команди повністю поділяють думку простих людей, невипадково головним напрямком своєї роботи вони вибрали утеплення дахів, стін і стель саме цим матеріалом. І холодною зимою, і дощовою восени вам не буде страшна негода, треба лише подзвонити нам і запросити працівників з їх чарівним апаратом, який змішає інгредієнти і накриє чарівної сумішшю тепла і добра дах і ауру вашого будинку!