Одним з найпопулярніших облицювальних матеріалів приватних котеджів і каркасних будівель є сайдинг. Щодо недавно прийшов у нашу країну матеріал, що з’явився понад століття тому в Північній Америці, відрізняється невисокою вартістю і універсальністю. Спочатку застосовувалися в якості облицювання дерев’яні дошки періодично вицвітали, тріскалися, розшаровувалися і були вельми недовговічні. З приходом в наше життя полімерних матеріалів фасадні облицювальні панелі стали робити з вінілу, який затребуваний досі чинності легкості, технологічності та тривалого терміну експлуатації. З’явилися сталеві і цементні сайдингові покриття не знайшли такого широкого застосування, як облицювання з ПВХ-матеріалів.

Сайдинг: нове обличчя дерев’яного будинку

Облицювання сайдингом дерев’яного будинку не тільки дозволяє приховати видимі дефекти стін, але і оберігає деревину від впливу зовнішнього середовища. За великим рахунком брусові будови найкраще взагалі не облицьовувати, адже будь-який декор приховає всю красу природної фактури дерева. До того ж ніяка вентиляція не замінить головного достоїнства дерев’яних стін — вони дихають, зберігаючи в приміщенні оптимальний мікроклімат. Однак не завжди є можливість залишати дерев’яні будинки в первозданному вигляді. Старі будівлі та будівлі, розташовані в регіонах з підвищеною вологістю вимагають додаткового захисту стін. Крім того, стіни можуть бути просто-напросто тонкими, тому для збереження тепла облицювання та утеплення дерев’яного будинку під сайдинг видається цілком виправданим рішенням. Акуратне покриття не тільки захистить дерев’яні стіни від вогкості і вологи, але і додасть старого дому новий вигляд і охайний вигляд. Додатковий плюс сайдинга — він не горить і не схильний до впливу агресивних хімікатів. Крім того, він володіє специфічними властивостями адгезії: до нього погано пристає бруд, жир, фарба, так що догляд за цим матеріалом не вимагає спеціальних навичок. Великий вибір представлених на ринку колірних палітр сайдінгових панелей дозволяє прикрасити будинок якими відтінками веселкового спектру.

Для дерев’яних будівель найкраще використовувати саме вініловий сайдинг, бо метал притягує взимку холод, дерев’яне облицювання вимагає занадто складного догляду, а цементна обшивка надмірно важка для будови з бруса. Не слід економити на сайдинге. Він і так не надто дорого коштує, але в гонитві за уявної економією деякі власники набувають сайдингові панелі за викидними цінами на будівельних базарах. Вони можуть бути виконані з переробленого віконного пластика, який швидко розкришиться, втратить привабливий вигляд і зведе до мінімуму всі зусилля по оновленню зовнішнього вигляду будівлі. Якщо матеріал мутно-сірого кольору, має розводи і при натисканні нігтем залишає слід — не беріть таку продукцію!

 Технологія утеплення під сайдинг

Сайдинг монтується на дерев’яну обрешітку за допомогою саморізів або оцинкованих цвяхів. Якщо дача використовується для сезонного перебування тільки в теплу пору року, то грамотна обшивка сайдінгових панелей може бути достатня для захисту дерев’яних стін від дощу і вітру. Весь процес займає кілька днів і не викликає труднощів при самостійному монтажі. Однак коли планується постійне проживання, то утеплення дерев’яного будинку під сайдинг необхідно, особливо якщо споруда знаходиться в регіоні з холодним і вологим кліматом. Утеплювач допоможе не тільки зберегти тепло в житловому приміщенні, а й буде перешкоджати виникненню вогкості і освіті цвілі на зовнішніх та внутрішніх поверхнях стін. Тому основне правило утеплення дерев’яного будинку під сайдинг — необхідність вентиляційних зазорів між утеплювачем і облицювальним матеріалів, а в ідеалі треба ще залишати простір в 2-3 см між теплоізолятором і дерев’яною стіною. Перед укладанням утеплювача всі частини дерев’яної обрешітки необхідно обробити антибактеріальним складом для знезараження деревини і дати брусків добре висохнути. Якщо проводити монтаж утеплювача і облицювання на вологу обрешітку, то при висиханні можлива деформація конструкції, поява містків холоду. У підсумку будинок буде промерзати.

Утеплення дерев’яного будинку під сайдинг можна проводити двома способами. Найекономічніший — укладати монтувати шар тонкого рулонного утеплювача прямо на обрешітку. Це значно прискорює процес, залишився відстань до стіни забезпечить хорошу вентиляцію. Однак головну мету — заощадження тепла — таке утеплення виконує не надто ефективно, тому так можна чинити тільки при тимчасовій теплоізоляції дерев’яного будинку. Набагато надійніше класти утеплюючий матеріал під обрешітку, попередньо завісивши стіни споруди пароізоляційної мембраною. Зверху на обрешітку монтується гідроізоляція (її ще називають вітрозахисною мембраною), а вже поверх неї кріпиться сайдинг. Така технологія краще збереже тепло в будинку і захистить дерев’яні стіни від впливу навколишнього середовища.

Вибір утеплювача

При всіх своїх видатних властивостях деревина — матеріал пластичний і досить крихкий, тому матеріал теплоизолятора повинен бути легким. Навісний фасад — це, звичайно, не мокра штукатурка, шар якої наноситься прямо на стіну і обтяжує її. Каркасне утеплення теж робить чималі фізичні навантаження на несучі конструкції будівлі, тому в якості утеплювачів найчастіше використовуються легкі матеріали типу мінеральної вати, пінопласту або піноплекса.

При виборі вати як утеплювач не слід використовувати скловату або шлакову вату.

Перша при всіх своїх теплоізоляційних достоїнствах вельми небезпечна при монтажі, а також під час подальшої експлуатації. Крихти товченого скла, з яких на 90% складається скловата, непомітно вилітають навіть через герметичні мембранні прошарку, можуть осідати на шкірі рук і слизовій оболонці горла і легенів, викликаючи нездужання, а то і куди більш серйозні наслідки. Шлаковата вимагає подвійної гідроізоляції, бо дуже добре вбирає вологу. При найменшому намоканні вона не тільки втрачає властивості утеплювача, але і виділяє небезпечні для людського організму сполуки. Тому для утеплення будинку потрібно використовувати тільки кам’яну вату, що продається в плитах і стоїть вельми недорого.

Пінопласт — гарна заміна мінваті, ще більш легкий і економічний матеріал, зовсім небагато програє по теплопровідним характеристикам, зате виграє в простоті монтажу. Укласти плити пінопласту (а краще його поліпшеною модифікації — екструдованого пінополістиролу, або піноплекса) не складає труднощів. Піноплекс не вбирає вологу і досить стійкий до впливу високих температур. Тому ЕППС часто використовують для утеплення сільськогосподарських складів, ферм та інших дерев’яних будівель: з Піноплекс не боїться вогкості і пожеж.

Уникнути додаткових робіт з установки обрешітки і значно підвищити рівень тепла і комфорт в приміщенні дозволить інший утеплювач — пінополіуретан. Представник сімейства новітніх полімерів, він наноситься методом напиленняна дерев’яні стіни, твердіючи в лічені секунди. Всі роботи можна провести за один день: досвідчений майстер здатний за одну зміну обробити цим унікальним матеріалом близько 400 квадратних метрів площі! У підсумку ви отримуєте герметичний, без швів і стиків, утеплювач, який не потребує додаткового вітрозахисту, не проводить вологу, не горить і є абсолютно безпечним в екологічному плані матеріалом.